Психологія

Чому ми так сильно чіпляємося за речі, які створені не для нас

Як можна вибрати між принципами «чому бути, того не минути» і «якщо сильно чогось хочеш, то повинен за це боротися»?

Підписуйся на "Психологія та Саморозвиток" у телеграмі!

Думаю, ми так сильно чіпляємося за речі, які створені не для нас, тому що на якомусь певному рівні розуміємо, що вони дійсно не будуть нашими. Ми раз у раз шукаємо любові, якої у нас немає. І завжди намагаємося довести те, що зовсім не очевидно.

Ми знаємо, що якщо перестанемо думати, говорити і розбиратися в деталях, то все дійсно закінчиться. А якщо все це існує на рівні ідеї, то чіплятися це єдине, що залишається, щоб утримати цю ідею.

Справа в тому, що вміння відпускати не має нічого спільного з тим, щоб дозволити будь-кому піти з нашого життя, сказати нам, що він / вона більше нас не люблять. Воно передбачає вміння змиритися з тим, що це вже сталося.

Я не знаю, що там щодо долі, але зате знаю інше – речі, яких у нас немає, не повинні викликати ні психологічної, ні емоційної прихильності. Найкраще, що відбувається в житті людини, не вимагає примусу або ультиматумів і ніколи не змушує нас місяцями або роками страждати і сумніватися.

Так, вам не довести силу своєї любові тим, скільки болю і страждань вам довелося пережити. Точно так же вам не показати свій характер тим, наскільки добре ви вмієте переконувати інших у правильності своїх вчинків.

А ще я знаю, що ранить вас не любов, а прихильність до ідеї про те, якою вона має бути і як довго повинна тривати. Знаю, що нам ніколи не знайти справжню любов, поки ми не відкинемо свої ідеї про те, якою вона «повинна» бути. Те ж саме стосується і щастя. Ніщо в цьому світі не триває вічно, а будь-яка ідея про зворотне є ілюзією, адже в кінцевому підсумку ми всі втратимо – все, що у нас є і ким ми є.

Тому головне не те, що ми втрачаємо, а що у нас було. Ми створені не для того, щоб могли скласти маркований список досягнень в своєму резюме, а щоб пройтися по ньому і дозволити йому пройти через нас.

Є любов, яка вчить нас чомусь все за місяць. А є така, якій потрібно для цього все життя. І жодна з них не є важливішою за іншу.

Речі, які створені для нас, це речі, які змушують нас припинити пошуки зовнішнього світу, а самим стати цим світлом. Ці речі одночасно важкі, радісні, прекрасні і болісні. Це речі, про які ми навіть не думаємо. Речі, за які нам не потрібно так сильно чіплятися, щоб вони сталися.

За матеріалами