Чому ми даємо іншим поради кращі, ніж собі?

Незважаючи на те, що люди, які дають непрохані поради, поступають так з кращих спонукань, найчастіше їх спроби нібито полегшити життя іншого терплять фіаско. Так, дійсно, з боку набагато видніше, але під променями чужого розуму не кожен готовий визнати свою помилку і дурість. Часто поради сприймаються як наполегливість, невихованість і своєрідна маніпуляція. Так чому ж нам так хочеться давати поради і які з них дійсно варто вимовляти вголос?

Мистецтво давати і брати поради

За словами французького психотерапевта Аврори Ле Моїн, нам набагато простіше дати пораду члену сім’ї, другу або колезі, ніж бути суворим до себе і радити самому собі. По-перше, із нарцисичних причин. Дуже приємно відчувати, що твоя думка для когось важлива і ти є свого роду референтом (довіреною особою). Крім того, коли ти виступаєш в ролі консультанта, психологічно ти стаєш сильнішим покровителем, а значить, інша сторона набуває роль прагнущого.

Все стає набагато складніше, коли необхідно попросити поради. «З одного боку, тобі потрібно прийняти факт своєї потреби в допомозі і, отже, визнати свою слабкість… І, з іншого боку, ти вчишся мистецтву просити когось про щось. У наш час мало кому це дається легко», – говорить Аврора Ле Моїн.

Наша нервова система влаштована таким чином, що ми можемо бути об’єктивними до кого завгодно, але тільки не до себе. Насправді, коли ми консультуємося з кимось, чужа думка навіть трохи лякає нас. Ми не готові чути правду, якою б вона не була. Так, ми прекрасно аналізуємо чужі проблеми, бачимо перспективи їх розвитку та здатні оцінити ступінь їх прогресії з усіх боків. Але… коли мова заходить про себе, то ми стаємо частково глухими.

Чому не варто давати поради?

Згідно техніці НЛП (нейролінгвістичне програмування), не існує двох людей з абсолютно однаковими картинами світу в голові. А це означає, що, радячи, ми не можемо бути максимально об’єктивними і радити дійсно те, що 100% піде на користь даній конкретній людині. Додамо, що мало кому вдається бути просто активним слухачем, не засуджувати і не ставити свою думку в якості єдиного зразка успіху.

Отже, не варто брати поради у всіх підряд. Те, що добре для вашого друга або сусіда, може бути повністю протипоказане вам. Сприймайте чужі поради в якості альтернативних точок зору, які просто розширюють ваше бачення ситуації. Дійсно хороший порадник немов підкидає вам їжу для роздумів, і після спілкування з ним ви не відчуваєте занепад сил, немов вас тільки що відчитали.

За матеріалами

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!