Цікаве

Чому час – це не гроші. Це дорожче грошей

От є у вас тисяча гривень вільних грошей. Ви їх тримаєте в кулачку і думаєте про те, що зараз своїй дитині купите фруктів. Або чоловікові – куртку. Або собі купите що-небудь потрібне. Шампунь і ароматну піну для ванни. Або своїй собачці купите ласощі і іграшку. Ну хіба мало приємного можна купити на вільну тисячу!

І вам зустрічається людина, сита і одягнена, житлом забезпечена, з хорошим рахунком в банку і з купюрами в своєму гаманці. І вашу тисячу рублів у вас забирає. “Дай-но мені, – каже. – А то мені нудно. Я на розваги. Або просто ось я захотів купити собі піну для ванни або фрукти. Або ще щось потрібне. Дай!”.

І ви слухняно віддаєте свою тисячу і йдете з порожніми руками до тих, кого любите. Якщо ви тепер захочете їм щось купити, вам доведеться працювати, щоб заробити цю умовну тисячу. Або десять тисяч. Або сто. Або мільйон! – тому що насправді це приклад про час.

І гроші ви заробите. А ось час вам ніхто не поверне. Ніхто і ніколи.

Ось що означає фраза “час – гроші”, яку написав Бенджамін Франклін в есе “Шлях до багатства”. Це він дуже м’яко сказав, бо до нього давньогрецький філософ Теофраст сказав так: “час – занадто дорога трата!”. Час набагато дорожчий за гроші. Він найдорожчий у світі.

І ось про це треба згадати кожен раз, коли вам дзвонить балакуча знайома або пише людина, яка заповнює свій ресурс вашим часом. Про це треба згадати, коли у вас засиділися гості.

Коли ви дозволяєте клієнту замість тридцяти хвилин займати ваш кабінет півтори години, – вам незручно нагадати про регламент.

Коли ви самі сидите на нудному зібранні або збираєтеся провести час в суспільстві порожніх людей. Або коли ви працюєте надтерміново. Ви віддаєте то, що ніколи не заповните. Ви не отримаєте за це нічого. Нуль. І відчуєте в нагороду за терпіння страшенну втому і розбитість. Правильно, ви ж віддали просто так частину життя.

А своїм ви принесете не подарунки, а втому і роздратування. Дружині, чоловікові, батькам, дітям, коту, собачці – нуль принесете. А у вигляді бонусу слова: “дайте відпочити! Дайте мені спокій!”…

Багатим і успішним стає той, хто високо цінує час. Хто дивиться на годинник. Хто строго регламентує час і не роздає його даремно. Хто не бере чужий час задарма. І свій віддає розумно.

Недбале ставлення до свого і чужого часу – шлях в бідність і хвороби. Саме не надто щасливі і успішні люди не вважають час цінністю і схильні зловживати чужим часом. Брати і брати чужий час понад ліміт. Але віддавати час доведеться – це борг, який доведеться погасити незалежно від бажання. Присвоїв чужий час – втратив гроші. Або удачу. Можливість, шанс, досягнення, здоров’я…

Час треба поважати і цінувати. Його не так вже й багато. Гроші можна надолужити; час – ні. Це дійсно дуже дорога трата.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20