Чим зайнятися холодними вечорами?

Красиво пишуть про пізню осінь і ранню зиму. А як ми радіємо кожному промінцю сонечка! З ранку, коли біжимо на роботу або навчання, і вдень, коли знову ж біжимо на обід і назад. А ввечері вже летимо додому до улюбленого «пледа» і чашки гарячого чаю. Звичайно, вдома ще напевно хтось чекає – такий же змерзлий і мріє про чай.

Здавалося б, сонцю не вистачає, енергії і сил теж – такий у нас закон природи, а для душі хочеться тепла. Добре, коли під вікном стоїть гарненьке авто з обігрівом, коли в гаманці є багато-багато золотих (щось загнула, ну все-таки так краще) монет… Тоді всі проблеми відпадають самі собою. Тиждень можна розпланувати так, що ніяка хандра не завадить. Сьогодні в кіно, завтра в театр, потім в клуб, на вихідних – катання на каток …

Але з часом і від цього втомлюєшся, і далеко не всі мають можливість ходити кудись кожен день. Ось і я зі своєю половинкою ходили туди-сюди, все, що було відкладено на розваги, витратилася, і нам не було чим зайнятися після роботи! Не те щоб зовсім нічим. Домашні справи ніхто не скасовує. Ну, влаштували романтичний вечір, потім купили якусь програму – сиділи музику складали на комп’ютері… А мені хотілося якогось спільного проведення часу. Зізнаюся, музика – не моє.

А ще подумала я, в такт нового шедевра музичної індустрії свого коханого, треба якось з користю проводити цей богом даний спокійний і вільний час! Треба розвиватися! Адже університет давно закінчено, зараз ми розвиваємося тільки у вузькому, чисто професійному напрямку, а мізки треба плекати … не тільки шоколадом!

Сіли, поговорили, звичайно, ні до чого не прийшли. Тоді звірили розклад на наступний тиждень і вибрали собі по два вечори, на корисні заняття які кожен зобов’язався продумати до дрібниць. Вийшло цікаво, до нас навіть підключилася тепер ще одна пара.

Перший вечір був за мною. По-перше, потрібно було визначитися з тим, що потрібно повторити, розвинути, зміцнити. По-друге, що потрібно нам обом.

Я подумала, якщо вже у нас проблема з тим, що не знаємо, як розвіяти свої будні, значить, потрібно розвивати фантазію. Тоді я вибрала кілька тем, банально написала їх на стікерах і приклеїла на м’ячик.

Все просто. Поставила 2 журнальних столика поруч, запалила свічки, і ми писали історії, які випадали, по 3 речення кожен. Вийшло дуже смішно. Заодно повторили правила української мови. Надалі ускладнювали завдання – писали в віршах або щоб обов’язково було 20 букв «ф» в цих реченнях. Фантазія виявилася необмеженою.

А ось мій коханий вибрав правила дорожнього руху. Погодьтеся, завжди їх потрібно пам’ятати, але не завжди ми знаходимо час заглянути в книжку. Так що там говорити, ніхто і ніколи в неї не дивиться після закінчення автошколи. Він знайшов десь гру на комп’ютері, і ми ганяли на віртуальних машинах і заодно проговорювали всі знаки.

А ще корисно зайнятися іноземними мовами. По-перше, пам’ять дуже сильно розвиває, по-друге, знання іноземної мови в наш час просто необхідне. До речі, цим ми зайнялися дуже серйозно і, швидше за все, запишемося на курси. Почали з кросвордів англійською, благо базові знання не підвели, тепер вивчаємо складні тексти. І тепер це вже не здається нудним і непотрібним. А зараз мені спало на думку почати вчити якусь іншу мову разом … наприклад, італійську.

А ще ми вивчили права споживачів. І розігрували ситуації, як і коли ми можемо попастися і що потрібно говорити, щоб не потрапити в халепу. Тепер жоден продавець не повісить нам локшину на вуха.

Що виходить? Зайнятися можна всім, чим завгодно. Головне, почати – пробудити інтерес до життя, зайнятися розвитком здібностей, а не лежати перед телевізором і думати, що зайнятися нічим. Головне – тепло в душі.

За матеріалами