Іконічний фільм Джона Карпентера «Гелловін» в цьому році відзначає своє сорокаріччя. Мало які фільми жахів домагаються такої популярності, хоча за кинокласикою й пішов нескінченний потік «слешерів».

Глядачі не відриваються від екранів, щоб стати свідками випадкових вбивств і кровопролиття невеликого провінційного містечка. Все це справа рук чоловіка в масці, а також нагадування: високі паркани і доглянуті галявини не врятують нас від несправедливості, невідомості або невпевненості, які переслідують і в житті, і після смерті. У фільмі ви не знайдете ні правосуддя для жертв, ні торжества добра над злом.

Чому взагалі хтось витрачає свій час і гроші на подібні страшні сцени, наповнені безвихіддю і жахами нашого світу?

Останні десять років я досліджувала це питання, відкидаючи типові відповіді «Тому що мені подобається! Це весело!”. Я була впевнена, що є ще щось крім викиду адреналіну, який багато хто згадував. Це правда: тіло активізується, коли ми збуджені або налякані, і крім адреналіну підживлюється ще багатьма хімічними елементами – так воно готується до реакції у відповідь. Саме ця установка «борись або помри» допомагала людству вижити протягом тисячоліть.

Страх – це страшенно цікаво

Для розуміння, що ж робить страх веселим, що змушує людей платити за свій переляк, і на що вони розраховують в результаті, нам потрібно ознайомитися з дослідженнями. Давайте перенесемося в екстремальну кімнату з привидами в Піттсбурзі, штат Пенсильванія.

Цей атракціон 18+ дуже відрізняється від стандартних миготливих ламп, переривчастих звуків і мультипликаций у «сімейних» будинках з привидами. Після 35-хвилинних інструкцій відвідувачі занурюються в кілька напружених сценаріїв. Крім моторошних персонажів і спецефектів, учасників чекає взаємодія з акторами, зв’язування і навіть удари струмом. Розвага не для людей зі слабкими нервами.

Для нашого дослідження ми відібрали 262 гостя, що вже купили квитки. Перед тим як увійти в кімнату, кожен проходив опитування щодо своїх очікувань і відчуттів. Після відвідин атракціону ми знову запитували їх про самопочуття.

Також ми використовували переносний електроенцефалограф, щоб порівняти активність мозку в учасників: до атракціону і після.

У відвідувачів покращився настрій, пішли роздратування і втома – і все це відразу після страхітливої ​​кімнати з привидами. Чим страшніше, тим краще: відчуття щастя було викликано сприйняттям досвіду як активного і страшного. Опитувані також відчували, що побороли власні страхи і краще пізнали самих себе.

Аналіз даних електроенцефалографії показав, що активність мозку знижується у тих, хто отримав задоволення від кімнати з привидами. Іншими словами, надмірно насичені і лякаючі заняття – принаймні, в таких безпечних місцях, як атракціон – можуть «звузити» мозок, що і викликає почуття щастя. Схожі результати демонструють і ті, хто практикує усвідомлену медитацію.

Стати сильніше після пережитого

Участь в моторошно жахливій розвазі рівносильна за відчуттями забігу на 5 км або скелелазанню. Тут і відчуття невизначеності, і фізичне навантаження, і подолання себе. А в кінці – довгоочікуване полегшення, що все вийшло і залишилося позаду.

Страшно-веселий досвід служить перезавантаженням після стресових ситуацій і навіть підвищує впевненість у собі. Після перегляду фільму жахів або участі в страхітливому атракціоні майже все на світі виглядає не таким вже й складним. Розумом ти, звичайно, розумієш, що персонажі в кімнаті з привидами несправжні. Але якщо відкинути своє невір’я і зануритися в новий досвід, то страх буде відчуватися по-справжньому, також як і задоволення в результаті. Це підтверджує і мій власний досвід. Після всіх страшних пригод в Японії, Колумбії і США, зіткнення з ордою зомбі вселило в мене почуття непереможності.

Кінокартини на кшталт «Гелловіна» допомагають людям боротися з найбільшими страхами. Наприклад, чому погані речі трапляються без всякої на те причини, навіть у вигляді безпечної розваги? У формі жарту страшні заняття дозволяють зрозуміти, як це, бути по-справжньому наляканим, пізнати себе краще і стати більш витривалим – і все в формі доступної гри. Це можливість зустрітися зі страхом на своїх умовах, в безпечному і спокійному просторі. Ніякої реальної загрози немає, ти не думаєш про питання виживання – зате можеш оцінити свої реакції, фізичні зміни, зануритися глибше всередину себе.

Кому підходить безпечний страх

Хоча кімнати страху, фільми жахів та інші види розваг, що лякають, дуже різні за своїм наповненням, інтенсивністю та якістю, є кілька важливих моментів для правильної підготовки свого страшно-веселого проведення часу.

Перше і головне: у всіх повинен бути вибір. Не тягни з собою найкращу подругу, якщо вона проти страшилок. Але постарайся зібрати компанію друзів, коли будеш готовий. Коли ти не один, навіть просто дивишся кіно, твої особисті емоції посилюються. Хвилюючі і лякаючі речі стають кумедними поруч зі знайомими, а також допомагають соціалізації. Емоції заразні, тож наляканий друг, який сміється, дозволяє пережити тобі те ж почуття.

Але незважаючи на можливі плюси, фільми жахів і страшні розваги не для всіх – і це нормально. Установка «борись або помри» універсальна, а от реакція на неї індивідуальна. Генетика, соціум і особистий досвід допомагають зрозуміти, чому одному жахи огидні, а іншому – приємні.

Незалежно від того, любиш ти хоррори чи трилери, пригоди і несподівані повороти подій цікаві всім. Зрештою, ми всі нащадки тих, хто досліджував щось нове, але вони завжди були досить розумні, щоб бігти або битися у разі небезпеки. Можливо, саме в цей Гелловін варто зі сміхом поглянути в обличчя своєму страху і вивільнити особистого супергероя.

Приєднуйтесь до групи Вар’ят в Facebook і стежте за оновленнями. З нами цікаво!