Психологія

Чи вмієте ви вибачатися і просити?

Люди, яким властиво замислюватися, ознайомившись з роботами Еріка Берна “Ігри, в які грають люди” і “Люди, які грають в ігри”, часто переймаються питаннями “Як зрозуміти чи не граю я в психологічні ігри?” і “Як зрозуміти, чи не грає інша людина в психологічні ігри?” Відповісти на ці питання дає пара простих маркерів.

Підписуйся на "Психологія та Саморозвиток" у телеграмі!

Ці маркери (індикатори) підходять як для діагностики інших людей, так і для самодіагностики.

Маркер 1. “Вибач” / “Пробач”

Тому, хто загруз в психологічних іграх із серії “попався мерзотник” (хто не помітив як перетворив своє життя в переслідування інших – в пред’явлення їм претензій і в вічне невдоволення з приводу поведінки інших людей і в першу чергу своїх близьких), вкрай важко щиро попросити вибачення навіть тоді, коли (якщо знаєш всі деталі) абсолютно очевидно, що він не правий і незаслужено образив іншу людину.

У важких випадках людина взагалі вважає, що вона завжди права і їй ніколи нема за що вибачатися. Маніпулятивні або саркастичне “ну, вибач (-те)” абсолютно не береться до уваги.

“Ловлячи мерзотників” невротик не здатний щиро вибачатися. І це відмінний показник невротичної поведінки (психологічних ігор / неадекватності).

У важких випадках неврозу, така людина (невротик) пожертвує і грошима, і відносинами, і навіть життям (як своїм, так і чужим) – аби не вибачатися.

Маркер 2. “Прошу”

Ще одна річ, яку вкрай складно зробити “ловців мерзотників” – це щиро сказати “прошу”. (Маніпулятивні або саркастичні “прошу” теж не беруться до уваги, зрозуміло, тому що це не прохання, а спосіб якого тиску, або психологічного удару / уколу).

Невротик терпіти не може когось про щось просити. Він або взагалі змириться і буде терпіти неприємності, але не попросить, або намагатиметься зробити все сам без сторонньої допомоги, створюючи собі в 100 разів більше труднощів, ніж треба, але просити не стане.

Причин, чому “не можна просити” у невротика може бути безліч. Від головної заповіді кримінальників “не вір, не бійся, не проси” до інтелігентного варіанту того ж самого – знаменитого вислову Сатани в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”: Там Воланд (диявол) говорить на своєму балу Маргариті: «Ніколи нічого не просіть , особливо у тих, хто сильніший за вас. Самі все побачать і самі все дадуть…»

Якщо людині подобається якийсь із зазначених виразів або відразу обидва – це показник неврозу – показник того, що він грає в психологічні ігри з серії “попався мерзотник”. Тобто так можна легко діагностувати як інших, так і самого себе.

Ну і те ж саме, що і вище: у важких випадках невротик віддасть перевагу будь-якій втраті і навіть розлучитися з власним життям, аби “не просити”.

Пряма протилежність тому, що говорить Сатана, це слова Ісуса Христа, які дуже психотерапевтичні: “Просіть – і дасться Вам.” До речі, інші назви диявола – це “лукавий” і “батько брехні”.

І ця фраза, яку вимовляє Воланд, теж брехня. Насправді “не побачать”, а навіть якщо і побачать – не дадуть: під лежачий камінь вода не тече; хто мовчить, той тим самим говорить, що його все влаштовує.

Чекати “коли побачать і дадуть” (наприклад, побачать старанність і оцінять по заслугам – винагородять) – це невроз, це сценарій невдахи (переможеного), продиктований внутрішнім “дияволом”.

Психологічно здорова людина не відчуває проблем з тим, щоб попросити, щоб звертатися з проханням до інших людей, а в першу чергу до своїх близьких. Невротик же воліє наказувати своїм близьким, маніпулювати ними, але тільки не просити. Втім, і всім іншим теж.

Коротше, якщо Вам легко щиро вибачатися, коли Ви не праві (а ще краще – навіть коли Ви маєте рацію), а також Ви з легкістю можете людей просити про те, що Вам потрібно (порівнюючи свої потреби з їх можливостями і вимогами моралі), то – вітаю Вас: найсерйозніших невротичних проблем у Вас немає. Але от якщо Вам складно щось з цього робити, то є привід задуматися.

За матеріалами