Психологія

Чи можна змінити світ байдужості і байдужих?

Байдужість – кат нового століття. У добу, коли реальні почуття замінюються віртуальними, а реальні друзі – друзями по Інтернету. Чи можна з цим боротися?

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

Уявіть людину, якій все до одного місця. Скажете, таких немає або не так багато? Ні в якому разі. Їх стає все більше і більше… І нічого з ними вдіяти не можна. Живе такий, існує. І думає, що живе краще за всіх. А як тільки заглянеш в його «коробочку», тут же дає відсіч – «я ні при чому», «не чіпайте мене», «я живу в своєму маленькому світі». І нічим – ні почуттями, ні емоціями, ні інтересами, і, тим більше, словами, його броню не можна пробити. Скільки не намагаєшся, нічого не виходить.

А якщо ця людина вам небайдужа? Що тоді? Скільки потрібно терпіння, віри і надії, щоб зрушити все з мертвої точки. Я не кажу, що хочу кардинально змінити людину, – це нікому не під силу. Просто хочу, щоб вона трохи розкрилася, вийшла зі ступору, проявила хоч якісь емоції. Нехай це буде буря обурень і ненависті – не важливо. Головне, щоб не байдужість.

Але все-таки, один інтерес у цієї людини є – це робота, ось, що засмоктує її, захоплює. Ні будинок, ні побут, ні друзі, ні життя поза роботою – це ніщо для неї, порожнеча. Чому? Може, це спосіб самозахисту. Своєрідна маска від емоцій, які вона вважає не потрібними в своєму житті. Адже так легше – нічого не відчувати і відмовитися від усіх і вся.

Можливо, це портрет нової людини, людини майбутнього – байдужої до всього, крім роботи, яка бажає самореалізації і більше нічого? Таким чи потрібно бачити нову людину? На всі питання, які не стосуються роботи, у неї є заготовлена заздалегідь відповідь – «нісенітниця все це…». Це тільки її малий маленький світ, в який вона нікого не пускає. Вона закрилася панциром і думає, що захищена.

Але ж існують люди, які її люблять, які не байдужі до її долі, хоча вона в це не вірить. Як переконати її, як зробити, щоб вона повірила у почуття? Що потрібно зробити, щоб її захист зруйнувався? Адже сказано: «Стукайте в двері – і відкриється вам», або – «чим сильніше натиск, тим ближче мета».

Що, якщо залишити таку людину в спокої? Нехай живе своїм обмеженим життям, нехай закриється в своєму маленькому світі. Їй же там добре, як вона стверджує. Може вона тільки й чекає, щоб всі залишили її в спокої? Але, швидше за все, це не так. Адже існують причини, які змусили її створити свій закритий світ. Хтось або щось не пускає її звідти. Не дозволяє жити цікавим життям, з різними почуттями та емоціями.

Зрозумівши причини, можна вивести цю людину зі стану – «я нікому не потрібна і мені ніхто і ніщо не потрібне». Я нічого не раджу і не можу знати рецепт від хвороби – байдужість до всього. Але своєю активною увагою і поведінкою, своєю небайдужістю можна домогтися багато чого. Головне – вірити, що можна змінити цей світ байдужості і  байдужих людей, що живуть в ньому. І ще – не втрачати надії і віри в перемогу ніколи…

За матеріалами