Психологія

8 причин чому люди все приймають на свій рахунок

Напевно серед ваших знайомих, друзів, колег зустрічаються ті, хто будь-який жарт, натяк, анекдот приймають на свій рахунок, ображаються, перестають розмовляти на якийсь час. Хоча, насправді, мова йшла зовсім не про них. Чому так відбувається?

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

1. Батьки не просто робили зауваження, а намагалися якомога болючіше образити дитину, викликати в неї збентеження, почуття ніяковості, насолодитися її приниженням.

Так, батько чотирьох дітей, зовні потворний чоловік (сліди алкоголізму, ожиріння, яскраво виражена непропорційність рис обличчя) любив жартувати над своєю старшою дочкою. Він підкликав її до себе ледачим жестом, робив «добре обличчя», а коли вона наближалася, голосно запитував: «Ти чому така брудна, замазура?» Дівчинка буквально кам’яніла від сорому. Навколишні посміхалися, хтось підсміювався. Треба сказати, що дівчинка виросла невротичною, рано пішла з сім’ї, уклавши шлюб з першим-ліпшим хлопцем.

2. Проблеми з зовнішністю, які можуть трансформуватися в морфофобію.

Будь-яка розмова про зовнішність – і така дівчинка починає думати, що мають на увазі її. Пізніше ця проблема може розширитись – і тоді будь-яку критику вона сприймає як камінь в її город. Розмова про повних, кривоногих і дурних – їй здається, що це все про неї.

3. Людина надто серйозна і не розуміє жартів.

Взагалі. З нею некомфортно, доводиться «проціджувати» кожне слово.

4. Критики батьки, вчителі, наставники.

У підсумку – він або вона весь час піддає себе самокритиці і виправдовується навіть там, де виправдовуватися не повинна. Соромно і незручно в ситуації, коли потрібно висловити свої бажання або те, що наболіло.

5. Почуття провини.

Всі проблеми в житті, на думку даної людини, відбуваються через те, що вона погана. Вона у всьому винна. «Так говорила мама». Саме через неї мама не змогла закінчити вуз, вивчити англійську, поїхати в екзотичну країну. Така людина навіть не міркує, вона просто винна і постійно карає себе за це. Вона не дає собі ніяких прав, поблажок. Усе її життя – це спокута «провини» перед мамою.

6. Людина вважає себе гіршою за інших.

Дбає про себе в останню чергу – якщо взагалі робить це. Найчастіше чекає, коли про неї хтось «милосердний» подбає. Але чекає мовчки. Якщо не дбають – не заслужила. І намагається заслужити. Хоче всім догодити, сподобатися, нікого не засмучувати.

7. Постійно порівнює себе з іншими – само собою, не в свою користь.

Ця вища, ця молодша, ця стрункіша… Заздрить, страждає, але нічого не покращує.

8. Передає такий же «шкідливий спадок» своїм дітям.

Подолати цю рису можна лише при її усвідомленні і ретельному відстежуванні.

Кожного разу, коли в нейтральній розмові раптом виникає відчуття незручності, здається, що мова йде саме про вас, запитати себе: «Що зараз відбувається? Які саме слова, інтонації, жести викликали в мені ілюзію, що мова йде про мене? Чи маю я відношення до теми розмови?»

Звичайно, потрібна робота з самооцінкою, особистими межами, поліпшення комунікативних навичок.

Починайте працювати над собою – і бажані зміни у вигляді психологічної стійкості, впевненості в собі і легкості в спілкуванні незабаром стануть вашими невід’ємними якостями.

За матеріалами