8 фраз, які викажуть про затримку психічного розвитку

Психологи в різних країнах світу вже готові бити на сполох: кількість емоційно незрілих людей просто зашкалює. Багато людей залишаються психологічними дітьми в 30, 40 і навіть в 50 років. Так, вони можуть мати свої сім’ї, квартири, машини і непогану роботу. Але в глибині душі ці люди – хронічні відвідувачі дитсадків або підлітки, які постійно шукають тих, хто зможе їм допомогти (держава, старенькі батьки, психолог, колеги).

Тутка ризикнув зібрати основні маркери, за якими ви легко зможете впізнати «вічну дитину». З кожним з цих типів ви так чи інакше стикалися у повсякденному житті (а можливо, і самі іноді так поводилися).

1. «Мамо, вони мене ображають!»

Людина, яка застрягла на стадії психологічної дитини, в будь-якій складній ситуації починає скаржитися і волати про допомогу. Таким чином вона застряє у вигідній для себе позиції жертви і шукає рятівника, який швидко все вирішить і візьме контроль над тим, що відбувається.

  • На що це схоже? Маленькі діти дійсно безсилі без батьків. Тому коли їм погано, вони починають кричати і плакати.
  • Що робити? Зарубіжні психологи називають цей стан «синдромом дефіциту особистої відповідальності» і радять родичам і знайомим таких людей зайвий раз не брати на себе чужі проблеми. Нехай краще «доросла дитина» зіткнеться з наслідками свого скигління і бездіяльності.

2. «Коли я виросту, буду працювати мільйонером»

Напевно, ви не раз стикалися з людьми, які постійно літають у хмарах і мріють про щось практично неможливе. Наприклад, їм хочеться виграти мільйон у лотерею або стати великим керівником у великій компанії. При цьому сам мрійник може спокійно протирати канапу в орендованій квартирі і цілими днями безперервно грати в «танки».

  • На що це схоже? Дитина ще не в змозі адекватно оцінювати свої можливості. Тому вона легко може заявляти, що стане президентом. Коли виросте, звичайно.
  • Що робити? Американські дослідники підрахували, що шанси на перемогу в найбільших лотереях складають приблизно 175 млн проти одного. Тому краще почекати, поки у вашого знайомого остаточно впадуть з очей рожеві окуляри, і порадити йому покращити своє матеріальне становище доступними способами (пройти навчання, влаштуватися на добре оплачувану роботу).

3. «Мені незрозуміло, поясніть ще раз»

При спілкуванні в Інтернеті практично всі ми стикалися з коментаторами, які постійно вимагають: «Я тут не зрозумів, поясніть», «Допишіть ще ось про це», «А де це шукати?» Такі люди часто вимучують тренерів і консультантів – просять їх про безкоштовні послуги («Ну вас шматок не відпаде від кількох порад»). Це і неповага до особистих кордонів співрозмовника, і невміння цінувати чужий час.

  • На що це схоже? Людина неусвідомлено сприймає свого співрозмовника як маму, яка повинна їй все розжувати і покласти в рот. Або як друга з пісочниці, який просто зобов’язаний поділитися з нею іграшкою.
  • Що робити? Не кидатися на допомогу кожному, хто загубився посеред трьох дерев. Набагато простіше навчитися відповідати фразою «Гугл на поміч».

4. «На самоті мені так сумно»

Ці люди не в змозі переживати самотність. Вони стають емоційно залежними від довколишніх і постійно намагаються їм догодити. У шлюбі такі «вічні діти» перекладають всі рішення на чоловіка, а потім ніяк не можуть відпустити з сім’ї своїх вже дорослих нащадків.

  • На що це схоже? Дитина постійно потребує захисту і відчуває себе в безпеці тільки в присутності батьків.
  • Що робити? Медики називають цей стан «залежним розладом особистості» і відзначають, що людям, які страждають від нього можуть допомогти сеанси психотерапії. Принаймні там навчать більш продуктивним способам вирішення ситуацій.

5. «Негайно скажіть, що зараз робити»

«Вічні діти» завжди вірять, що в будь-якій ситуації є ідеальне рішення – без єдиного мінуса і з плюсами. Ось тільки самі вони його ніяк знайти не можуть (в глибині душі розуміючи, що всі подарунки і бонуси дістаються тим, хто працює і докладає зусиль).

  • На що це схоже? Дитина завжди чекає чуда і знає, що десь є добрий чарівник, який змахне паличкою, – і все налагодиться найчарівнішим чином.
  • Що робити? Якщо у вашого знайомого щось піде не так, винні будете саме ви. Тому краще 20 разів подумати, перш ніж летіти на допомогу і давати поради.

6. «Нічого нового. Відписатися»

Така поведінка найяскравіше проявляється в коментарях на форумах або під статтями. Це фрази типу «А я так не вважаю» або «Розумні люди написали б зовсім по-іншому». У таких діалогах відбувається знецінення думки співрозмовника. Нерідко коментатори переходять до особистих образ, обговорюють зовнішність, вік і матеріальне становище одне одного або погрожують вирахувати опонента за IP-адресою.

  • На що це схоже? На спробу підлітка показати, «хто тут головний», і самоствердитися на чужій території, нехай навіть шляхом дискредитації інших.
  • Що робити? Найкраще не витрачати свій час і енергію на агресивного співрозмовника.

7. «Я зможу все. І навіть трохи більше»

У будь-якому колективі є люди, які тягнуть на собі половину роботи відділу. А інші, навпаки, примудряються півдня пити чай і сидіти в соцмережах. Психологи кажуть, що це різні сторони однієї медалі. «Дитина, яка не подорослішала» часто не відчуває своїх реальних можливостей. Вона або бере на себе занадто багато, або, навпаки, занадто мало.

  • На що це схоже? Дитина потребує схвалення дорослих. Ще в школі вона високо тягне руку, намагаючись першою сказати правильну відповідь, щоб її похвалили і погладили по голівці. Втім, якщо і посварять за невиконані справи, не біда. Її ж все одно люблять.
  • Що робити? Керівнику не завадить розподілити навантаження своїх підлеглих відповідно до їхніх посадових обов’язків. А любителям багато-багато працювати періодично варто згадувати про відпочинок.

8. «А що ти мені зробиш?»

Такі люди не відчувають відповідальності за свої вчинки. До цієї категорії можна віднести і любителів обманювати ДПС за допомогою футболок з намальованим ременем безпеки, і людей, які свідомо чи несвідомо спричинюють дискомфорт іншим людям («Так, поставила візок з продуктами в проході. Що, важко обійти?», «Ну я запитала, чому вона ніяк не може народити дитину, а що такого?»).

  • На що це схоже? Агресивний підліток згоден підкорятися тільки сильному члену зграї. Уявну слабкість ближніх він сприймає як ще один привід самоствердитися.
  • Що робити? У випадку з футболками бажано пам’ятати, що жодне з правил безпеки не народилося на порожньому місці.

За матеріалами

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!