Психологія

6 способів розвинути свою стресостійкість

Стресостійкість людини – це здатність долати будь-які труднощі, регулювати свої емоції, керувати деякими психофізіологічними настройками.

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

Стресостійкість визначається сукупністю особистісних якостей, що дозволяють людині переносити значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження, а також наявністю навичок і умінь по саморегуляції.

Спроби грубого втручання у власну психофізіологію завжди закінчуються тяжкими наслідками у вигляді судинних кризів, всіляких ішемій і в легкому випадку провокують повторювані потім панічні стани.

За рівнем стресостійкості все населення Землі поділяється на 4 групи:

1. Стресостійкі. Люди, максимально стійкі до негативних проявів навколишнього, в тому числі інформаційного, середовища. Їх психіка надійно захищена від руйнувань.

2. Стресостримні. Відрізняються жорсткістю своїх життєвих принципів і світоглядних установок. До раптових зовнішніх змін відносяться досить спокійно. Здатні бути лідерами під час «точкових» змін, після яких відразу відбудеться фіксація їх нового, престижного статусу. Вони можуть перенести сильний стрес, якщо після нього їм гарантують стабільне життя без подальших потрясінь. Якщо ж стреси йдуть один за іншим, вони поступово втрачають присутність духу і відходять в сторону.

3. Стресотренуючі. Люди, готові до перевантажень, але не тривалих і прогнозованих в плані збереження життя.

4. Стресонестійкі. Значна частина населення Землі. Саме їх ви бачите щоразу на екранах, коли відбувається будь-яке стихійне лихо, техногенна катастрофа, військовий конфлікт. Спотворені страхом обличчя, звужена свідомість, розгубленість, паніка аж до стану афекту.

Переваги високої стресостійкості:

• Гармонійне життя. Реалізація власних задумів всупереч перешкодам, які створюються суспільством. Незворушність. Автентичність.
• Фізичне здоров’я з великим ресурсом відновлення. Несхильність неврозів, психосоматики, чужого навіювання.
• Творення, а не руйнування. Можливість творити для себе і світу. Набуття своєї власної соціальної ніші. Самодостатність.
• Здатність відновлюватися зі зруйнованого стану (мається на увазі висока витримка і здатність швидко приходити якщо не в початковий, то в якийсь стабільний стан, що дозволяє протриматися без сторонньої допомоги).

З чого починати розвиток своєї стресостійкості:

1. Прийняти рішення жити «тут і зараз». Дуже часто ми починаємо хвилюватися ще до того, як з’являється реальна причина для стресу. Необхідно запитати себе: «Саме зараз зі мною відбувається щось страшне, загрозливе?» Якщо відповідь «ні», то почати виконувати поточні справи.

2. Розуміти, що саме відчуваєш. Часто, намагаючись відповісти на це питання, люди кажуть: «Незрозуміло», «Нічого», «Не знаю». Навчіться розрізняти і словесно описувати свої почуття. Тоді вам буде значно легше справлятися з дискомфортними внутрішніми станами.

3. Давати собі час на відпочинок. Навіть в період авралу витрачати дорогоцінні хвилини вільного часу краще не на балачки з колегами (нічого нового і корисного ви не почуєте!), А на спокійне усамітнення в кабінеті. Можна залишити приміщення і пройтися по тихій вуличці неподалік від вашої роботи. Купити морозиво і посидіти на лавочці, слухаючи спів птахів та інші природні звуки (шелест листя, гудіння бджіл над квіткової клумбою і т. п.).

4. Кращого антистресового заняття, ніж спорт, ще не придумали. Займайтеся спортом для себе.

5. Відпустіть те, що від нас не залежить. Ми не можемо вирішити глобальні планетарні проблеми (та й ніхто їх, як бачимо, вирішити теж не може, хоча «сильні світу цього» з удаваною величчю надувають щоки). Перейдіть на сферу вашого власного впливу. Поліпшіть показники свого фізичного здоров’я, а також ваших членів сім’ї, навчіть своїх дітей правильно поводитися в суспільстві, подбайте про старих батьків.

6. Якщо вас спеціально «вганяють» в стресовий стан, проаналізуйте ці ситуації з психотерапевтом.

Пам’ятайте, що у будь-якої людини існує власна стресова межа. Вивчіть себе і живіть згідно вашої генетичної природи, не піддаючи себе зайвому ризику, а й не ховаючись від життєвих бур під ковдрою. Збільшуйте свій адаптивний і антистресовий потенціал – і тоді життя стане для вас цікавою пригодою, про яку захочеться написати книгу.

За матеріалами