23 іронічні цитати з повісті «Троє в човні, не рахуючи собаки»

У той час, коли в літературній моді був «високий» стиль, а знамениті письменники (Редьярд Кіплінг, Артур Конан Дойл, Генрі Райдер Хаггард) пропонували публіці нереальних героїв і немислимі ситуації, сатирик Джером Клапка Джером розповідав про абсолютно звичайних людей в пошуках пригод. І робив це дуже успішно.

Повість «Троє в човні, не рахуючи собаки» до сих пір вважається чи не найбільш смішним твором в англійській літературі. Написана вона за мотивами реальних подій, що відбулися, а беруть участь в ній персонажі, списані з друзів автора. Ще за життя Джерома було продано більше 200 000 екземплярів книги в Великобританії і близько півмільйона в Америці.

Одна з головних рис «Трьох в човнів, не рахуючи собаки» – вічна молодість. Жарти, якими Джером К. Джером щедро забезпечив свій твір, до цих пір актуальні.

1. Я не можу сидіти склавши руки і бездіяльно дивитися, як хтось працює в поті чола. У мене відразу ж з’являється потреба встати і почати розпоряджатися, і я ходжу, засунувши руки в кишені, і керую. Я працьовитий за натурою.

2. Мабуть, в житті завжди так буває. У однієї людини є те, що йому не потрібно, а інші мають те, що він хотів би мати.

3. Сам я не розумію по-німецьки. Я вивчав цю мову в школі, але забув все до останнього слова через два роки після закінчення і з тих пір відчуваю себе значно краще.

4. Потрібно думати не про те, що нам стане в нагоді, а тільки про те, без чого ми не зможемо обійтися.

5. Все на світі має свій зворотний бік, як сказав один чоловік, коли у нього померла теща і довелося розщедритися на похорон.

6. У цьому – весь Гарріс: він охоче бере найважчий тягар і покірно звалює його на чужі плечі.

7. Як добре себе почуваєш, коли шлунок повний. Який при цьому відчуваєш достаток самим собою і все на світі! Чиста совість – принаймні так розповідали мені ті, кому траплялося випробувати, що це таке, – дає відчуття задоволеності і щастя. Але повний шлунок дозволяє досягти тієї ж мети з більшою легкістю і меншими витратами.

8. Мені завжди здається, що я працюю більше, ніж слід. Це не означає, що я ухиляюся від роботи, не приведи Господи! Робота мені подобається. Вона мене зачаровує. Я здатний сидіти і дивитися на неї годинами. Я люблю збирати її у себе: думка про те, що з нею доведеться коли-небудь розправитися, надриває мені душу.

9. За досвід, як то кажуть, скільки не заплати – не переплатиш.

10. Якось раз я зайшов до бібліотеки Британського музею, щоб довідатися про засоби проти легкої хвороби, яку я десь підчепив, – здається, сінної лихоманки. Я взяв довідник і знайшов там все, що мені було потрібно, а потім знічев’я почав гортати книжку, переглядаючи те, що там сказано про різні інші хвороби. Я вже забув, в яку недугу я поринув раніше всього, – знаю тільки, що це був якийсь жахливий бич роду людського, – і не встиг я дістатися до середини переліку «ранніх симптомів», як стало очевидно, що у мене саме ця хвороба.

11. Не знаю чому, але вигляд людини, який спить, коли я вже встав, приводить мене в шаленство. Мене обурює, що дорогоцінні години нашого життя, ці чудові миті, які ніколи вже не повернуться, безцільно витрачаються на скотський сон.

12. Чого не бачить око, того не відчуває і шлунок.

13. Просто дивно, як рано встаєш, коли ночуєш на відкритому повітрі! Якщо спиш не на перині, а на дні човна, загорнувшись у плед і сунувши під голову саквояж замість подушки, то якось немає бажання викроювати ще хоч п’ять хвилинок.

14. Усюди я помічаю те ж саме; в кожній мові є дві вимови: одна «правильна», для іноземців, а інша своя, справжня.

15. Взагалі, як я помітив, майже всі речі в цьому світі виглядають на картинах куди краще, ніж насправді.

16. У даному випадку у мене були всі ознаки хвороби печінки, включаючи головний симптом: «апатія і непереборна огида до всякого роду праці». Як мене мучить ця недуга – неможливо описати. Я страждав нею з колиски. З тих пір як я пішов в школу, хвороба не відпускала мене майже ні на один день. Мої близькі не знали тоді, що це від печінки. Тепер медицина зробила великі успіхи, але тоді все це звалювали на лінь.

17. Але жінки чомусь люблять гладити ніж, який завдав їм рану.

18. – Якщо я зловлю сорок штук, – говорив він, – я буду розповідати що зловив п’ятдесят, і так далі. Але більше я додавати не буду, тому що брехати – гріх.

19. Я сумлінно перебрав всі букви алфавіту, і єдина хвороба, якої я у себе не виявив, була пологова гарячка.

20. Недобре весь час плисти за течією. Набагато більше задоволення, напружуючи спину, боротися з нею, йти вперед наперекір їй, – принаймні мені так здається, коли Гарріс з Джорджем гребуть, а я правлю кермом.

21. Але кому потрібні прогнози погоди? Те, що вона псується, вже само по собі досить кепсько; навіщо ж ще отруювати собі життя, дізнаючись про це заздалегідь?

22. На наше запитання, чи пробував він колинебудь прати в річці фланелеві костюми, Джордж відповів: Не можна сказати, щоб я прав їх сам, але я знаю людей, які прали. Це не так вже важко.

23. Після ґрунтовного, добре переваренного прийому їжі відчуваєш себе такою великодушною, поблажливою, благородною і доброю людиною!

За матеріалами

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!