Людська натура така, що часто бачить недоліки і не помічає хорошого та прекрасного. Хорошим і прекрасним є вже те, що ми живемо в цей час. Над головою маємо дах, а під головою – подушку. Не голодуємо та не помираємо з голоду. Можемо дозволити собі розкіш піклуватися про своє тіло та робити приємні речі для душі. Розвиватися та мріяти. Подорожувати. Бути господарями свого життя.

Про це не могли і мріяти багато поколінь до нас.

Ми зайшли так далеко, що використовуємо їжу, як потужний інструмент для корекції функцій тіла, його зовнішнього вигляду. Хто йде далі, то розуміє, що цей інструмент може виконувати ювелірну роботу: впливати на роботу гормонів, змінювати активність генів, збільшувати відчуття радості та впливати на інтелект.

Ми зайшли так далеко, що не обмежуємося зарядкою, а освоюємо функціональні вправи, які, за наполегливості, здатні зробити з нашого тіла – тіло мрії.

Але ми чомусь забуваємо, що наш час тут обмежений, і він, як і калорії, може бути наповнений чимось корисним, а може містити лише пустоту.

Коли я пишу про їжу та здоровий спосіб життя у цілому, то завжди наголошую, що вони є лише умовою, базою для реалізації наших можливостей. Їжа не може бути самоціллю, їй не варто віддавати свій дорогоцінний час, стоячи “біля мартена”, варячи-парячи.

Це робили наші предки, щоб вижити, точніше, вижати з тих продуктів щось, щоб додало хоч трохи радості в їхньому нелегкому житті. Всі ці пироги, багатошарові пляцки, смажені котлети, інші складні рецепти мають відійти в минуле. Інший час надворі, час наукового підходу, емоційного інтелекту і якісного проживання життя.

Жити треба емоціями, пристрастями, усмішками, обіймами, мріями, незабутніми моментами. В кінці життя ми не пам’ятатимемо, скільки банок варення наварили, вареників наліпили, сорочок напрасували, але пам’ятатимемо час, проведений з найріднішими людьми.

Але щоб жити, потрібно докласти зусиль. Ми не можемо безконечно вкидати в себе сміття, курити, не давати тілу навантажень, постійно жити в стані емоційного вигорання і сподіватися, що все буде окей.

Не буде.

Буде ожирівше хворе тіло, на яке буде соромно дивитися самому, ноги відмовлятимуться ходити, у голові буде втома, в емоціях – сум.

Правил здорового життя мало, але для більшості людей вони нездійсненні. Чому? Бо “нема часу”, “це не для мене” і так далі.

  1. Харчуватися звичайними, мінімально переробленими продуктами, які ми можемо ідентифікувати;
  2. Харчуватися різноманітно і різнокольорово, з усіма відтінками;
  3. Харчуватися свіжо, хрумко, з природніми кислинками, гірчинками і цукринками;
  4. Обмежувати себе час від часу в калоріях: пропустивши прийом їжі, або провівши день на воді (для повністю здорових);
  5. Не смажити, не грилити і не запікати у фользі, лише відварювати та запікати у склі;
  6. Не жувати весь день, а лише тричі (не стосується хворих та ослаблених);
  7. Використовувати блендер та морозилку за призначенням (овочі, фрукти, ягоди);
  8. Пити стільки, скільки хочеться (для цього є відчуття спраги), а не заливати в себе силоміць пів відра, як радять самоучки-дієтологи. Запивати їжу, якщо хочеться;
  9. Рухатись багато і по-різному: йога для початківців і просунутих, ходьба і біг, ходьба сходами, стрибки, присідання, підтягування, плавання, танці або лікувальна фізкультура для тих, кому потрібно відновитися – майже всю світлу частину дня ми маємо рухатись. Хто не може бігти – йде, хто не може йти – повзе, але не сидіти на місці;
  10. Не курити. Димові чи електронні – зло, більше чи менше, все одно залишається злом;
  11. Спати багато: мінімум сім, максимум дев’ять годин. Вночі, в максимальній темряві і вдень, 15-20 хв, якщо є можливість. Сон лікує, відновлює і омолоджує;
  12. Радіти життю: хочеш поспати в неділю в день – поспи, повалятися – поваляйся, почитати – почитай те, що хочеться, а не те, що треба.