Психологія

11 пасток свідомості

Здібності людського мозку до цих пір вищі, ніж у багатьох сучасних комп’ютерів. При цьому найпростіший калькулятор впорається з обчисленнями набагато краще і швидше будь-якого з нас. А все тому, що ми схильні потрапляти в пастки власної свідомості, які раз у раз змушують нас приймати сумнівні рішення і робити помилкові висновки. Ви не винні в своїй нераціональності.

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

1. Все стає гірше

Чи помічали, що з кожним роком все навколо стає все гірше і гірше? Так нас змушує думати ефект негативності.

Справа в тому, що ми схильні звертати увагу на погані новини і не помічати хороші. Вчені вважають, що ми підсвідомо сприймаємо погане як більш важливе. Саме тому ми думаємо, що ситуація на планеті погіршується з кожним днем. Хоча, наприклад, письменник і психолог Стівен Пінкер в своїй книзі доводить, що злочинів, жорстокості і воєн поступово стає все менше і менше.

2. Машиною безпечніше

Практично кожен знає, що літак – найбезпечніший транспорт на світі, на відміну від автомобіля. Статистично шанс загинути в автокатастрофі в десятки разів вищий, ніж в літаку. Але наш мозок відмовляється сприймати цей зв’язок, і ми продовжуємо з повною упевненістю сідати за кермо, але тремтіти як осиковий лист на борту літака. Феномен зневаги ймовірністю змушує нас боятися загинути від рук терористів і не думати про набагато більш реальну небезпеку – впасти зі сходів або випадково отруїтися, наприклад.

3. Я завжди правий

Ми любимо погоджуватися з людьми, які погоджуються з нами. Саме тому ми обираємо людей зі схожими поглядами, судженнями і уподобаннями.

Нам неприємні окремі особистості, групи людей або сайти, які змушують нас сумніватися у власній правоті. Психолог Б. Скіннер називав це явище «когнітивним дисонансом».

Ця вибірковість і призводить до упередженості підтвердження – ми сприймаємо тільки ту інформацію, яка підтверджує наші судження. Одночасно з цим ми ігноруємо або відкидаємо все, що конфліктує з нашою правдою і загрожує зруйнувати звичний для нас образ світу. Інтернет, до речі, тільки підсилює цю тенденцію.

4. Орел або решка

Ми часто впевнені, що події з минулого можуть якимось чином вплинути на наше сьогодення. Це явище називається помилка гравця. Простий приклад – підкидання монетки. Якщо п’ять разів поспіль випадає решка, наш мозок впевнений, що наступного разу обов’язково випаде орел. Насправді, шанси як і раніше залишаються 50/50.

Приблизно так само працює пастка «позитивного очікування», властива ігроманам. Їм здається, що після кількох програшів удача просто повинна повернутися до них обличчям, і вже наступна гра принесе їм величезний куш.

5. Воно того варте

Кожен може пригадати ситуацію, коли здійснював невиправдано дорогу або непотрібну покупку. І замість того, щоб нести її назад, ви вмовили себе, що «воно того варте».
Так працює пост-шопінгова раціоналізація – мозок запрограмований на розради, коли ви робите якусь явну дурість. Зрештою, ви починаєте думати, що ризики були виправдані, і ви б вчинили так і вдруге.

6. Чужий, тому поганий

Наша вроджена потреба – відчувати себе частиною колективу.

Вся справа в окситоцині – так званій «молекулі любові». З одного боку цей гормон допомагає нам створювати тісні зв’язки один з одним, з іншого – змушує відштовхувати всіх, хто залишився поза нашим «колом». Він робить нас підозрілими, вселяє страх і навіть зарозумілість по відношенню до чужинців.

Зрештою, ми переоцінюємо людей нашої власної групи і недооцінюємо тих, про кого ми, по суті, не маємо жодного уявлення. Це – ефект внутрішньогрупової упередженості.

7. Чому всі навколо вагітні?

Часто трапляється так, що ми раптово починаємо всюди помічати щось для нас нове. Нам здається, що це «щось» з певного моменту стало нас переслідувати, в той час як в дійсності ми просто не звертали на це увагу. Це ефект вибірковості спостереження.

Приклад: ви купуєте нову машину і з цього моменту починаєте бачити такі ж автомобілі кругом і всюди. Або жінка, яка дізналася про вагітність, раптом починає помічати навколо себе велику кількість вагітних. Це може бути все, що завгодно: якась пісня або рідко вживаний вираз.

8. Стадне почуття

Ми обожнюємо рухатися разом з натовпом, хоча можемо цього і не усвідомлювати. Коли люди навколо нас вибирають улюбленця – будь то спортивна команда чи співак, то наша індивідуальність відключається. Ми впадаємо в стан своєрідного «групового мислення», яке породжується ефектом повального захоплення.

Наприклад, річ, яку ваші колеги вважатимуть «крутою», швидше за все здасться «крутою» і для вас. Ну або в спорті – якщо більшість з вашого оточення вболіває за якусь команду, дуже складно не піддатися загальному захопленню.

9. Мовчання – знак згоди

Схильність вважати, що інші люди мислять так само, як і ми, викликана ефектом перенесення. Наприклад, часто члени радикальних організацій впевнені, що весь світ розділяє їхню позицію. Хоча так може зовсім і не бути.

З цим ефектом пов’язаний схожий – ефект помилкового консенсусу – необґрунтована впевненість, що оточуючі за замовчуванням з нами згодні.

10. Зі знижкою – значить дешево

Ми звертаємо увагу на різницю між числами, але не на їх величину. Це називається «ефектом якоря» або «пасткою порівняння». Цим фокусом активно користуються продавці.
Класичний приклад – товар на розпродажі. Ми бачимо на бирці дві ціни і оцінюємо різницю між ними, але не самі ціни. Якщо знижка значна, це справляє на нас враження, навіть якщо товар насправді дуже дорогий навіть зі знижкою.

Цим прийомом користуються і ресторани – вони включають в меню непомірно дорогі страви, щоб ціна на інші здавалася цілком розумною. З цієї ж причини ми найчастіше вибираємо щось середнє – не дуже дороге, але і не найдешевше.

11. Подумаю про це завтра

У 1998 році провели дослідження на тему ефекту теперішнього дня. 74% покупців, вибираючи їжу на тиждень, віддавали перевагу корисним фруктам. А коли їх попросили зробити вибір на поточний день, то 70% учасників експерименту потягнулися до шоколаду.

Часто ми поводимося легковажно сьогодні, не думаючи про завтрашній день. Справа в тому, що підсвідомо ми перекидаємо відповідальність на когось, ким ми будемо завтра. І нам важко зрозуміти, що це знову будемо ми ж.

За матеріалами