Психологи-еволюціоністи вважають мотивом більшості наших вчинків людську природу. Люди і справді іноді приймають рішення, ніяк не пов’язані зі свідомим мисленням. Наша схильність до ризику або придбання дорогих речей – це розвинутий психологічний механізм. Ми не вибираємо небезпеку і престиж свідомо – нам просто здається, що вони роблять наше життя яскравішим.

У цій статті Тутка хоче підкреслити біологічні та соціальні фактори, які впливають на поведінку людини. Деякі висновки можуть здатися аморальними, позбавленими здорового глузду або навіть образливими. Ми в жодному разі не закликаємо вас погоджуватися з авторами всіх досліджень, а лише хочемо показати, що існують різні точки зору, які пояснюють мотиви наших вчинків.

1. Неприємна людина здається нам більшою і сильнішою, ніж вона є насправді

Антропологи з Каліфорнії Деніел Фесслер і Колін Холбрук вважають, що найважливішим критерієм оцінки ворога для наших предків був його розмір. Великий ворог – сильний ворог.

Вони провели цікавий експеримент. Частину учасників експерименту прив’язали до важкого сидіння, нібито вивчаючи психологічні ефекти паралічу кінцівок. Потім людям показали фото агресивних чоловіків і попросили оцінити їх зріст та мускули. Виявилося, безпорадні піддослідні оцінювали розміри передбачуваного супротивника набагато вище, ніж ті, хто не був прив’язаним.

Неприємна вам людина може здатися більшою, ніж вона є, за причиною вашого небажання (або неможливості) поставити її на місце. Тому ви і не поспішаєте лізти на рожен, оцінюючи всі можливі ризики.

2. Ми схильні вірити у різні пророцтва, коли у нас поганий настрій

Кетрін Грінуей з Австралії провела досить цікавий експеримент. Вона розділила учасників досліду на 3 групи. Одна група повинна була згадати якісь моменти тріумфу і веселощів зі свого життя, інша – будь-яку дурницю, а третя – щось принизливе. Потім їм давали різні запитання, пов’язані з передбаченнями, даром передбачення і екстрасенсорними здібностями. Ті, хто згадував про неприємні епізоди, набагато охочіше погоджувалися з твердженнями про здійснення пророцтв.

Доктор Грінуей сформулювала свої висновки в статті «Втрата контролю підсилює віру в передбачення, а віра в передбачення дає ілюзію контролю». На людину дійсно набагато легше впливати, коли вона знаходиться в поганому настрої. Різні екстрасенси-шарлатани це добре знають.

3. Гроші дійсно приносять щастя

Ще в 1964 році The Beatles співали про те, що любов не можна купити за гроші. Але вони нічого не сказали про те, чи можна за гроші купити щастя. Тепер вчені знайшли відповідь на це запитання: так, це можливо.

Дослідження Гранта Доннеллі довели, що багатство дійсно має велике значення. Але після того, як ви досягли певного рівня прибутку, додатковий приріст грошей робить людину все менш задоволеною. На наше щастя впливає також і походження багатства. Виграш в лотерею або шлюб за розрахунком дають людині менше щастя, ніж якби вона сама заробила багато грошей.

Основні причини, за якими гроші приносять щастя – це свобода, можливість вибору і відсутність турбот, пов’язаних з їх нестачею. А ще можливість робити щасливішими тих, хто поруч.

4. І водночас придбання дорогих непрактичних речей свідчить про нашу бідність

У кожному домі, напевно, знайдеться чимало непотрібних речей. Фритюрниці та вафельниці, тренажер, який припадає пилюкою у кутку, і прекрасні туфлі, які неможливо носити. Вони стають вічними «валізами без ручки»: і користі ніякої, і викинути шкода.

Що цікаво: люди з достатком вище за середній вважають за краще обрати практичні автомобілі середньої цінової категорії, а ось люди, чий дохід нижчий середнього, найчастіше купують престижні дорогі машини, які повинні підкреслювати їх статус. Парадокс? Зовсім ні.

Річ в тому, що багаті люди знають те, скільки коштує обслуговування і паливо для тієї чи іншої моделі. А бідні рідко думають над тим, як будуть страхувати свій «Лексус» і чим його заправляти. Головне – отримати в свої руки атрибут багатого життя, а там хоч трава не рости – на наш вік буде.

Межа мрій бідної людини – розбагатіти, щоб купити нові «іграшки». Якщо у неї з’являються зайві гроші, вона одразу щось купує: величезну плазму або нову модель айфона. Правда, її багатство – це ілюзія, адже як тільки доходи закінчуються, приходиться знову себе у всьому обмежувати.

5. Люди втікають від фактів, якщо вони суперечать їхнім переконанням

При будь-якому дискусійному запитанні, такому наприклад, як реформа охорони здоров’я або одностатеві шлюби, миттєво розпалюються дискусії. Але чому навіть при наявності незаперечних фактів люди не змінюють своєї точки зору? Після низки досліджень був зроблений висновок, що люди відмовляються визнавати докази, які суперечать їх думці.

Багато хто критикує вакцинацію, стверджуючи, що вона призводить до аутизму. Якщо ж факти доведуть, що між вакцинацією і аутизмом у дітей немає жодного зв’язку, людина навряд чи відмовиться від своїх поглядів і все одно буде проти просто з принципу.

Необ’єктивність лікується хорошими дозами фактів, самоосвітою і умінням визнати свою неправоту. Але сила фактів далеко не безмежна. Люди ладні «втікати» від доказів і захищати свої переконання, аби лиш не приходити до неприємних для себе висновків.

6. Курець знає, що нікотин вбиває, але не відмовляється від шкідливої звички

Ви вважаєте себе практичною дорослою людиною, а потім йдете і купуєте на останні гроші акційні кросівки. А замість радості – відчуття провини: це вже треті за останній місяць. Курець знає, що нікотин шкодить здоров’ю, але продовжує палити. Дівчина на дієті відчайдушно хоче тістечко, хоча і розуміє, що це бажання її далеко відводить від поставленої мети. Всі ці ситуації – приклади когнітивного дисонансу.

Він виникає тоді, коли ваші ідеї, переконання і поведінка вступають в суперечність одне з одним. Проблема в тому, що намагаючись звільнитися від когнітивного дисонансу, людина часто зайнята не пошуком істини, а поясненнями і виправданням своїх шкідливих звичок. Курю, бо задоволення переважує шкоду, а на ніч наїдаюся, тому що так хоче мій шлунок. Інші точки зору не розглядаються.

7. Наявність синів знижує вірогідність розлучення

Економісти Гордон Даль і Енріко Моретті провели дослідження, в результаті якого виявили дивний факт. Пари, у яких є хоча б один син, набагато менше ризикують розлучитися, ніж пари, у яких тільки дочки.

Дослідники вважають, що тут виною наші біологічні інстинкти. Оскільки цінність партнера-чоловіка в значній мірі визначається його багатством, статусом і владою, батько повинен переконатися, що син успадкує його ресурси. Згідно тенденції, ця особливість частіше проявляється в багатьох сім’ях.

Можливо, кілька століть тому ця теорія і виглядала правдоподібною, але вірити в таке в XXI столітті не хочеться, незважаючи на результати дослідження. Тим більше, що соціальні ролі чоловіка і жінки за останній час істотно змінилися. Не дарма Едмон де Гонкур назвав статистику «найпершою з неточних наук».

8. А ось у красивих людей більше дочок

Згідно гіпотези Триверса-Вілларда, у заможних батьків народжується більше синів, а у бідніших, але більш красивих – більше дочок. Це пов’язано з тим, що діти успадковують зовнішність, багатство і соціальний статус своїх батьків.

Переважає та стать, якій потрібно те, що можна успадкувати від батьків. Якщо це зовнішня привабливість, то з великою часткою ймовірності народиться дівчинка, а якщо фінансове становище, то син. Імовірність народження сина в сім’ї мільйонера становить близько 65%. А ось під час воєн і катаклізмів частіше народжуються дівчатка.

Але життя і тут вносить свої корективи. Говард Шульц, Джим Керрі та Том Круз народилися в дуже бідних сім’ях, що не завадило їм досягти успіху. А у Барака Обами і Володимира Путіна по дві дочки, хоча це абсолютно суперечить цій теорії. Так що і тут ніяк не можна всіх під одну лінію вирівнювати.

9. Люди прагнуть принизити інших, якщо вони не впевнені в собі

Бажання зачепити, образити або принизити іншу людину виникає не від доброго життя. Скандальна пані в автобусі, чоловік, який називає свою дружину товстою і дурною, діти в школі, які ганять однокласника – всі вони абсолютно невпевнені в собі і за допомогою показної агресії намагаються підвищити почуття своєї значущості.

При цьому такі люди щиро переконані, що негативне ставлення до інших не має ніякого зв’язку з їх внутрішнім самовідчуттям. Отож, перш ніж образити когось, запитайте себе: а чи не намагаєтесь ви таким способом самоствердитися і підняти знижену самооцінку?

10. У Білла Гейтса і Пола Маккартні є дещо спільне зі злочинцями

Схильність до ризикованої поведінки у чоловіків зростає в ранньому підлітковому віці, швидко зменшується в період від 20 до 40 років і згладжується в зрілому віці. Її називають віковою кривою злочинності.

Дослідження психолога Сатосі Канадзави виявило, що вікова крива геніальності (взаємозв’язок між віком і продуктивністю серед музикантів, письменників і художників) виглядає так само, як і вікова крива злочинності.

Білл Гейтс став успішним бізнесменом і філантропом, але він більше не робить геніальних винаходів. Джером Девід Селінджер за більш ніж 30 років нічого не опублікував. Така поведінка пояснюється тим, що в молодому віці у чоловіків набагато більше бажання справити враження, а з роками це прагнення потроху згасає. Найчастіше це пов’язане зі вступом у шлюб і народженням дітей.

Бонус: людина сприймає римовані рядки як більш правдиві

В одному дослідженні студентам запропонували два слогани, пов’язані з алкоголем: «Що тверезість приховує, алкоголь викриває» і «Те, що тверезість ховає, алкоголь проявляє».

Обидва твердження абсолютно однакові за змістом. Але студенти назвали римоване висловлювання більш точним і правдивим. Причина у тому, що рима підвищує швидкість сприйняття й обробки інформації нашим мозком.

Людина вірить римованим фразам з більшим бажанням, ніж простим реченням. Цим ефектом часто користуються продавці, розміщуючи в рекламі короткі вірші зі згадуванням свого товару. Головне – в пошуку креативних рішень не перегнути палицю.

Як ви вважаєте, всі дослідники мають рацію чи хтось із них все ж переоцінює вплив біологічних факторів на наші вчинки? Чи є в цьому списку теорії, з якими ви абсолютно не згідні?

За матеріалами

Total
3
Shares
Пример
Пример